Чижевський: «Президент хоче, аби «Агробізнес» грав у елітному дивізіоні»

Керманич «Агробізнеса» Олександр Чижевський – про свою роботу у Волочиську та майбутнє.

– Я вже кілька місяців обіймаю посаду головного тренера «Агробізнесу», але наразі не можу сказати, що зараз стовідсотково почуваюся у робочому тонусі. Причина цього? Все дуже просто – зимова перерва закінчилася, але через карантин чемпіонат у Першій лізі не поновився. Тому бракує атмосфери офіційних матчів, коли йде боротьба за результат в кожному поєдинку. Але при цьому скажу, що команду уже добре вивчив. Гравці, як і керівництво та працівники клубу, прийняли мене дуже добре. Колектив у команді хороший. Я ще восени, до підписання контракту, приїздив у Волочиськ на кілька матчів «Агробізнесу», дивився команду, багато спілкувався з президентом.

– Інфраструктура, умови для проведення тренувальної роботи вас влаштовують?

– Умови нормальні, як кажуть, цілком прийнятні. Стадіон затишний, газон хорошої якості, тренувальне поле так само цілком мене задовольняє. Є також тренажерний зал і штучне поле. Щоправда, воно не дуже велике (40 м на 30 м), тому коли на тренуванні 20, а то й трохи більше гравців, то місця дещо бракує. Однак це краще, ніж його б не було зовсім. А цього року зима була не холодною, тому план підготовки вдалося виконати повністю, зіграли й шість контрольних спарингів. Спочатку готувалися вдома, а з 20-го лютого провели тритижневий збір у Туреччині. Додому повернулися 15-го березня. Планували надати хлопцям один вихідний, а з 17-го числа розпочати безпосередню підготовку до гостьового матчу у Львові з «Рухом». Ну але закінчилося тим, що почався карантин, тож усі роз’їхалися по домівках, де й перебувають до нині.

– Гравцям проводити тренування в умовах самоізоляції реально?

– Трохи проблематично. Звісно, тренерський штаб розробив програму роботи в домашніх умовах. Але тут слід враховувати, хто з гравців де проживає. Легше тим з хлопців, хто мешкає у сільській місцевості – побіг у ліс та й працюєш. А тим, хто живе у великих містах, в цьому плані значно важче. Силову роботу ще вдома можна виконувати, а бігову де? А вона є фундаментом фізичної підготовки у футболі. Ну але хлопці вже кожен сам якось виходять із ситуації, в залежності від наявних умов. Кожен вечір вони скидають звіт про виконану роботу тренерам. Тож загалом, незважаючи на карантин, процес під контролем. А в якому стані гравці, то вже побачимо, коли зберемося у Волочиську і розпочнемо загальнокомандні тренування. Сподіваюся на добросовісне ставлення підопічних до занять на самоізоляції. Вони ж професіонали і розуміють, що футбол не обманеш – якщо недостатньо працювали, то це одразу буде видно.

– На вашу думку, скільки часу необхідно командам для групових занять, аби набрати більш-менш прийнятну ігрову форму?

– Щонайменше два тижні, а коли дадуть три, то це ще краще. Адже після планової зимової паузи та ще плюс майже двомісячного карантину необхідно відновити ігрові зв’язки, налагодити командні дії та й треба елементарно відчути м’яч. Ситуація виглядає так, що ніби після 11-го травня дозволять проводити тренування, але остаточного рішення ще немає (розмова відбулася у вівторок ввечері – авт.). Тому необхідно, аби УАФ або ПФЛ усе детально роз’яснили – що і як буде, в якому форматі можна починати тренуватися. Та й загалом, наразі питань, перш за все організаційного характеру, набагато більше, ніж відповідей на них. Наприклад, зараз гравці знаходяться удома, а з добиранням нині дуже багато проблем: залізниця, літаки, міжміські автобуси – усе стоїть. А вийде, що хлопці приїдуть у клуби, а їм скажуть, щоб їхали назад… А питання з тестами на наявність/відсутність коронавірусу – які робити, коли і скільки разів. Та й задоволення це зовсім не з дешевих, тож хто усе це буде оплачувати?… Тестування – це ж не одноразова акція. Тому як би ми не хотіли грати, як би ми не любили футбол, а фінансування виходить на перший план. А ще є проблеми – де жити і харчуватися на виїзних іграх…

– Багато хто з тренерів Першої ліги акцентує увагу на щільності календаря, бо вважає, що грати через два або три дні – нереально. Особливо, коли врахувати відстані між містами, які представлені в Першій лізі.

– Справді, переїзди чималі. І тут отримають певну перевагу клуби з Центрального регіону, а найбільше в цьому плані постраждає, напевне, «Минай». Однак я добре пам’ятаю, як ще в радянські часи ми відправлялися на виїзд і грали упродовж одного тижня по три поєдинки. А відстані в СРСР були не до порівняння з українськими. А ще там додавалася кількагодинна зміна часових поясів та кліматичних умов. І нічого – грали! Звісно, коли щільний графік матчів, то буде складно з відновленням гравців та й травматизм збільшиться. Але ж при цьому усі будуть в рівних умовах.

– Деякі клуби, зокрема той таки «Минай», пропонують не догравати чемпіонат, а розподілити путівки у Прем’єр-лігу та визначити невдах у відповідності з тим турнірним становищем, яке є зараз.

– Ну «Минай» я розумію – вони йдуть третіми і, відповідно до Регламенту, підвищаться у класі. Думаю, таке рішення влаштує не тільки закарпатців, а й «Рух» і «Волинь». Але ж в цьому випадку буде порушено спортивний принцип, а я вважаю, що усе повинно вирішуватися на футбольному полі. У якому форматі буде дограно чемпіонат – це вже інше питання, але місця повинні визначатися не в кабінетах чиновників, а безпосередньо в ході матчів. Тому я погоджуюся з «Інгульцем», який категорично проти пропозиції не догравати чемпіонат. Так само я розумію і «Карпати», які пропонують нічого не догравати, а залишити у Прем’єр-лізі усі 12 клубів, які там грають зараз і додати дві перші команди з Першої ліги. Але ж станом на нині одразу вісім клубів цілком реально претендують на підвищення. От подивіться, у нас перша гра в другій частині сезону у Львові з «Рухом». Зараз львів’яни є лідерами, а ми йдемо шостими. Але в разі перемоги, ми їх обійдемо в турнірній таблиці. То що, ми повинні без боротьби подарувати «Руху», «Волині» і «Минаю» місце в Прем’єр-лізі?…

– Але ж у ЗМІ є дуже багато інформації, що «Агробізнес» не планує цього сезону підвищуватися у класі. Це відповідає дійсності?

– Як відомо, апетит приходить під час їди. Так, керівництво клубу наразі перед командою завдання будь що здобути путівку у Прем’єр-лігу не ставить. Однак хто знає, що буде завтра. Ми добре провели усю зимову підготовку. Зрозуміло, що буде зараз, як гратимемо, зважаючи на перерву через карантин, спрогнозувати важко. Але завдання у нас одне – в кожній грі прагнути показувати змістовний футбол і намагатися досягати максимального результату. Тож коли ми почнемо набирати очки, то чому б і не поборотися за місце в першій трійці. Шанси у нас хороші – від лідерів, «Руху» та «Волині», які йдуть на першому та другому місцях відповідно, відстаємо на два і одне очко, а «Минаю», що замикає трійку лідерів, поступаємося тільки за додатковими показниками. Коли ж говорити про стратегію клубу, то президент хоче, аби «Агробізнес» грав у елітному дивізіоні, але спочатку робить усе, щоб виходити в Прем’єр-лігу з належною інфраструктурою. Напевне, можна вийти і проводити домашні матчі в Хмельницькому або Тернополі, але керівництво робить усе, щоб грати домашні матчі проти найсильніших команд України у Волочиську, на рідному стадіоні.

– Порівняйте рівень команд Першої ліги та Прем’єр-ліги.

– Не буду казати про усі клуби Першої ліги, але верхня вісімка, яка нині претендує на підвищення, нижній шістці Прем’єр-ліги практично нічим не поступається. Так, десь за рівнем кваліфікації окремих гравців, їхньою майстерністю «Маріуполь», «Дніпро-1», «Ворскла», «Олімпік» мають певну перевагу. Однак коли говорити за рівень гри команд загалом, то він приблизно рівний. А за бажанням, самовіддачею, можливо, першолігові команди навіть виглядають краще. Тому переконаний, що в наступному сезоні, хто б не підвищився у класі, новачки Прем’єр-ліги у ній точно не загубляться. Ну а хто саме це буде – побачимо. Ще раз підкреслю, головне, щоб володарі путівок визначилися виключно за спортивним принципом. А «Агробізнес» прагнутиме посісти якомога вище підсумкове місце.

fcab.com.ua

You May Also Like